Марія Маринюк успішно склала літню екзаменаційну сесію та ліцензійний іспит «Крок» і перейшла на 4 курс медичного факультету. Про навчання, участь у студентському науковому гуртку та цьогорічному Міжнародному медичному конгресі студентів і молодих вчених, позааудиторну студентську діяльність, цікаві проєкти Творчого колективу ТНМУ, до яких долучилася, про захоплення на дозвіллі Марія розповіла в інтерв’ю «Медичній академії».
– «Крок-1» – надзвичайно важливий іспит з фундаментальних для медиків дисциплін. Хвилювалися, готуючись до нього?
– Так, але під час іспиту «передстартове» хвилювання зникло, бо в аудиторії це зайве. Відчувала лише граничну зосередженість на тестових завданнях з екзаменаційного буклета, на які слід було дати правильну відповідь за відведений на це час. Готувалася до «Кроку» заздалегідь, сумлінно. Взагалі я з великою відповідальністю ставлюся до навчання в медуніверситеті. Без належних знань лікарем не станеш. Так, вчитися нелегко, але це мій усвідомлений вибір, мій шлях, з якого не зійду.
– Після іспиту потрібно відпочити. Тож, вийшовши з аудиторії…
– … ми з одногрупниками пішли до озера, потім прогулялися містом, але недовго, бо всі були надто втомлені. Вдячна мамі, яка приїжджала до Тернополя мене підтримати.
– Звідки ви родом?
– З Одеси. Буду першим медиком у нашій родині. Мама – вчителька німецької мови в Одеській гімназії №1, має почесне звання «Народний вчитель України». Тато – підприємець. Я ж вирішила здобути фах медика. Хоча батьки спочатку відмовляли, казали, що вчитися в медичному університеті нелегко, а робота лікаря складна та дуже відповідальна. Це справді так, але від мрії вступити до медичного вишу я не відмовилася. Мені подобається допомагати людям, а в медицині є можливість бути якнайбільш корисною. Гімназію з поглибленим вивченням іноземних мов закінчила зі срібною медаллю, успішно склала ЗНО та вступила на 1 курс медичного факультету ТНМУ.
– Чому обрали саме ТНМУ ім. Івана Горбачевського?
– Бо читала безліч гарних відгуків про наш університет у соцмережах і багато знайомих радили мені вступати саме до ТНМУ, де є потужна матеріально-технічна база для підготовки висококваліфікованих фахівців. А ще мені сподобався університетський сайт, де я одразу знайшла всю потрібну інформацію про вступ та організацію навчання, прочитала цікаві новини з університетського життя й довідалася, зокрема, про активну громадську діяльність студентів.
– Час збігає швидко й ось три роки студентського життя вже позаду. Розкажіть про останні ваші досягнення – в навчанні, громадській роботі.
– Беручи участь у роботі студентського наукового гуртка з патоморфології, я долучилася до науково-дослідницької діяльності й під керівництвом завідувача кафедри патологічної анатомії із секційним курсом та судової медицини, професора Ярослава Ярославовича Боднара виконала наукову роботу «Структурні зміни ендометрію за умов вторинної ендокринної неплідності». Працювала над нею разом з одногрупницею Майєю Дереш. Згодом ми стали учасницями Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених, який зорганізовує ТНМУ. Він відбувся в квітні цього року в онлайн-форматі. На засіданні секції «Морфологія в нормі та експерименті. Патоморфологія. Судова медицина» представили свою роботу й здобули перше місце. Патоморфологія – надзвичайно цікава наука та одна з моїх улюблених навчальних дисциплін. Щиро вдячна науковому керівнику, професорові Я.Я. Боднарю за сприяння та підтримку в роботі, за поради й рекомендації. Це мій перший досвід участі в науковому форумі й, гадаю, не останній. На 3 курсі до базових навчальних дисциплін долучилася ще одна – пропедевтика внутрішніх хвороб, яка теж мені надзвичайно цікава. Загалом у медичному університеті всі дисципліни важливі, тож вчитися треба багато та наполегливо.
– Отже, навчання – насамперед. Але й відпочивати треба. Чим захоплюєтеся?
– Люблю танцювати. До вподоби знімати відео, фотографувати. Малюю, коли є натхнення. Подобається малювати пейзажі, море. На природі роблю ескізи в нотатнику для подальшої роботи вже вдома, з фарбами. У мене завжди було зацікавлення до творчої діяльності, тому, навчаючись у гімназії, закінчила ще художню та хореографічну школи. Подобалося зорганізовувати концерти до Дня вчителя, з нагоди Нового року, а в університеті взяла участь в конкурсі «СтудМіс ТНМУ-2019». Це було на першому курсі.
– В якій номінації перемогли?
– Отримала титул «СтудМіс Just One» – від редакції тернопільського глянцевого журналу. На 2 курсі я долучилася до команди студентського блогу «Outlook» і зголосилася допомагати організаторам конкурсу «Студміс ТНМУ» – робити відео, записувати інтерв’ю з конкурсантками. Але після введення карантинних обмежень проєкт відклали до кращих часів. Загалом робота в команді «Outlook» – це дуже цікавий та корисний досвід. Я знайшла тут багато нових друзів, однодумців, які завжди підтримають гарну ідею та допоможуть її реалізувати. Захоплююся активними людьми, які вдало поєднують навчання й громадську діяльність, і певна, що кожен з нас буде успішним фахівцем у майбутньому.
– Ваше життєве кредо?
– «Діяльність – єдиний шлях до знання». Цей влучний вислів належить видатному англійському драматургу та публіцистові Бернарду Шоу.
– Як зорганізували своє літо?
– Для мене найкращий відпочинок – у горах. Дуже люблю Карпати: Яремче, Мукачево, Буковель. До початку пандемії COVID-19 з батьками та молодшим братом Валерієм побувала в Румунії, що, зокрема, славиться своїми стрімкими й скелястими горами. Відвідали також столицю країни Бухарест, інші міста. В майбутньому я хочу багато подорожувати – світом, Україною. В нас чудова країна, де є і гори, і степи, і море. Минулого літа їздила в цікавий екскурсійний тур: дивовижна Бакота, затишний Івано-Франківськ, стародавні замки Тернопільщини та Львівщини… Враження незабутні. В планах відвідати й інші унікальні місця, яких в Україні багато. На півдні до таких належать, скажімо, Олешківські піски, мій улюблений Куяльницький лиман. Завітала до бабусі, яка мешкає на Вінниччині. Добре, що влітку була можливість проводити з рідними більше часу.
Лідія ХМІЛЯР